Заміна сенсорного екрану (touch screen, тачскрін, сенсор) на планшеті Blossom Crown Micro CM-B901

Довелося освоювати новий для мене вид діяльності - заміну сенсору на планшетному комп'ютері. Процедура, по суті, не була б надто складною, якби не одне "але". Більшість (а може й усі) сенсорні екрани кріпляться клеєвим з'єднанням, а з клеєними деталями я дуже не люблю працювати, в першу чергу через відсутність досвіду, відповідних клеїв та двосторонніх клейких стрічок (скотчу). Клеєні деталі не завжди вдається акуратно відклеїти, але ще важче відклеєну деталь приклеїти повторно, особливо якщо клеїти на старий шар клею чи скотч.

Пацієнтом був планшет досі невідомого мені виробника з маркуванням Blossom Crown Micro CM-B901. З першого погляду прочитав модель як Crown Micro CM-8901, через що не зразу знайшов її в Інтернеті. Планшет доволі посередній, детальніші характеристики тут. Сподобалась чохол-обкладинка, яка кріпиться безпосередньо до корпусу в щілину між передньою частиною корпусу та задньою кришкою. Обкладинка закриває тільки екран, у відкритому вигляді може використовуватися як підставка для нахилу планшету.

Основною складністю було зняти старий розбитий сенсорний екран. Переглянув декілька навчальних відео на YouTube, на яких для демонтажу використовувались термоповітряний фен для розігріву та розм'якшення клею і стара пластикова банківська карта або щось подібне для механічного відокремлення сенсорного екрану від корпусу. Спробував повторити чужий досвід, але не надто успішно. Скоріш за все, просто недостатньо нагрівав, боячись пошкодити корпус чи дисплей. Тому став знімати старий сенсор суто механічним способом, потрохи пропихаючи карточку по периметру екрану. При зніманні справного сенсора особливу увагу слід звертати на шлейф, який дуже легко пошкодити карточкою. В нашому випадку сенсор розбитий, тому цілісність шлейфа особливої ролі не відігравала, в результаті добру половину шлейфа я успішно розрізав карточкою. Врешті-решт справа дійшла до логічного завершення, знятий сенсорний екран на фото.

Наступним етапом став пошук заміни. Оригінальний сенсор має на шлейфі маркування MF-358-090F-4 FPC. Старий добрий Google привів мене до магазину flat-cable.com.ua, який пропонував сенсор MF-587-090F. В описі до товару була заявлена сумісність з MF-358-090F-4 FPC. Про всяк випадок я ще написав їм листа з питанням, мені підтвердили сумісність. Одним словом, мене обманули :). По-перше, маркування на шлейфі сенсора відрізнялось від заявленого в описі, тобто сенсор ніби той самий, але іншого, ймовірно дешевшого і менш якісного виробника. На жаль, не переписав маркування, відіслав сенсор назад. По-друге, виявилось, що шлейф отриманого сенсора приблизно на 2 сантиметра далі від краю, аніж шлейф оригінального. Тут вже є і мій недогляд, різниця у розташуванні шлейфа достатньо велика і, якщо уважно придивитись, то цю невідповідність можна було помітити на фото. Ну і по-третє, висланий сенсор у будь-якому разі не працював на планшеті, а отже або він бракований, або електрично несумісний. Потрібного сенсора на заміну в них не виявилось, обіцяли після отримання і перевірки повернути гроші. Буду чекати. Але в будь-якому разі я втрачаю час і гроші за пересилання до мене і назад. Згідно з умовами, вказаними на сайті, пересилання в разі повернення товару оплачується покупцем. Хоча в даній ситуації я повертаю товар не через власну помилку і навіть не через брак виробника, а через їхню неперевірену і неточну інформацію, тому, на мою думку, принаймі частину витрат вони мали б взяти на себе за власною ініціативою. Також, на моє прохання, з опису прибрали інформацію про сумісність пропонованого сенсора MF-587-090F з потрібним мені MF-358-090F-4.

Після першої, невдалої спроби, я замовив потрібний сенсор MF-358-090F-4 в харківському інтернет-магазині gsm9001800.com. Сподобався досить детальний опис сенсора, в тому числі вказано, що шлейф розташований на відстані 19 мм від правого краю скла і має довжину 45 мм. Попередили СМСкою, що знімати захисні плівки на сенсорі можна тільки після перевірки, без плівок сенсор заміні не підлягає. Вислали в день оплати, проблем з встановлення теж не виникло, все запрацювало. Happy end :)

На кінець дам декілька рекомендацій з власного досвіду. По-перше, після зняття сенсора треба максимально захистити екран від потрапляння пилюки, можна накрити будь-якою чистою плівкою. По-друге, встановлювати новий сенсор бажано в гумових рукавичках, мабуть підійдуть медичні. Будь-який дотик до дисплею чи сенсора залишає слід, і я мав необережність залишити декілька таких слідів на внутрішній частині сенсорного екрану. Вони абсолютно не помітні при ввімкненому планшеті, але трохи помітні, коли екран не світиться. Ну і, нарешті, по-третє, наклеювати сенсорний екран треба максимально обережно і акуратно, поправити неточно приклеєне скло майже неможливо.

Успіхів!

P.S. Через якийсь час цей самий планшет спіткала така ж халепа. Знову розбили сенсорний екран, навіть тріщина була схожа на попередню. Довелося міняти знову, але цього разу в магазині не було в наявності сенсора MF-358-090F-4, але були візуально такі самі сенсори з маркуванням MF-358-090F-6. Оскільки особливого вибору не було, то вирішив ризикнути і замовити. Ризик себе оправдав, тому можливо комусь буде корисною інформація про те, що сенсорні екрани MF-358-090F-4 та MF-358-090F-6 є повністю сумісними і взаємозамінними.

Помилка (синій екран, BSOD) 0x000000A5 при встановленні Windows 7 x64 з USB флеш-накопичувача на ноутбук Lenovo B50-30

Перед самим Новим Роком принесли мені новопридбаний ноутбук Lenovo B50-30 з встановленим Windows 8. Більшість людей доволі консервативні і звикати до нового не поспішають, тому попросили перевстановити на Windows 7. Що ж, побажання клієнта - закон, тим більше я і сам поки що не став фанатом Windows 8, взагалі складається враження, що у Microsoft операційні системи вдаються через одну, судіть самі: Windows 98 - відносно вдала і дуже популярна, наступна Windows Me - не прижилась і популярністю не користувалась, потім вийшов супер-хіт всіх часів та народів - Її Величність Windows XP, потім чергова невдача - Windows Vista, далі йде Windows 7, яка, по суті, є розвитком Windows Vista і досить схожа на неї, але мабуть і користувачі вже встигли потроху звикнути до нового вигляду, і в самій системі виправили різні недоліки, тому Windows 7 теж стала шалено популярною і переходити на новішу версію більшість людей не поспішає. Але це все так, маленький ліричний відступ, який безпосереднього стосунку до статті не має.

Першою маленькою несподіванкою стала відсутність DVD-приводу на ноутбуці. Насправді, це не така вже й дивина для сучасних ноутбуків. Схоже на те, що оптичні диски взагалі не мають майбутнього і потроху починають відмирати. У таких випадках я зазвичай використовую звичайний DVD-привід зі стаціонарного комп'ютера, підключений через китайський USB-перехідних, але зараз такого перехідника під рукою не знайшлося. Довелося розбиратися з встановленням Windows з "флешки", що виявилось не такою вже й складною справою, але про це напишу якось окремо.

Підготувавши "флешку" та виставивши в BIOS пріоритетним завантаження з USB, почав процес встановлення. Ось тут і проявилась основна проблема. На певному етапі установки вискакував "синій екран смерті" з кодом помилки 0x000000A5 і повідомленням "The BIOS in this system is not fully ACPI compliant. Please contact your system vendor fot an update BIOS." В результаті пошуків в Інтернеті знайшов інформацію, що оновлення BIOS повинно допомогти. Оновив, але нічого не змінилось, з'являлася все та ж помилка. Почав експериментувати з налаштуваннями BIOS, в кінцевому результаті створив собі додаткову проблему. Ноутбук "зависав" на заставці, не бажаючи ані вантажитись далі, ані заходити в налаштування BIOS. Потратив чимало часу, вже почав хвилюватися, в кінці кінців вирішив проблему витягнувши з ноутбука на кілька хвилин основну батарею та батарейку BIOS (CR2032).

На жаль, основна проблема з "синім екраном" нікуди не зникла, тому продовжив пошуки в Інтернеті. Врешті-решт на одному з форумів натрапив на інформацію, яка допомогла подолати цю нав'язливу помилку. На останній вкладці налаштувань BIOS є пункт "OS optimized Default", значення якого слід змінити з "Win8 64 bit" на "Other OS". Далі слід вибрати пункт "Load Default Settings" і зберегти налаштування BIOS. Здавалось би, все просто і логічно, і не мало б становити жодних проблем для будь-якого більш-менш досвідченого майстра, і я пробував робити ці кроки поодинці. Виявилось, що важливою є власне виконання дій в такій послідовності. В даному BIOS'і пункт "Load Default Settings" завантажує РІЗНІ налаштування по замовчуванню для варіантів "Win8 64 bit" та "Other OS", в той час як у переважній більшості BIOS'ів (насправді, у всіх, які мені досі траплялись) пункт "Load Default Settings" є пріоритетним, незалежним від інших пунктів. Тобто, якщо спершу замінити значення "OS optimized Default" з "Win8 64 bit" на "Other OS", а потім вибрати "Load Default Settings", то більшість BIOS'ів повернуть пункту "OS optimized Default" початкове значення "Win8 64 bit", тобто виконання такої послідовності для більшості BIOS'ів є безглуздим.

Про мене і про моїх блох :)

Доброго всім дня! Слава Україні! Героям Слава!

Мене звуть Максим, і я - алкого.... ой, ні, це, здається, з іншої опери... Я і справді Максим, а по сумісництву українець українського походження в хтозна-якому поколінні, "комп'ютерщик" широкого профілю, людина з тонкою душевною організацією і просто цікава особистість (правда, щодо останнього маю певні сумніви). Ага, і ще... Я жодного разу не алкоголік, і маю намір зберігати цю добру традицію і надалі :)

Давно я виношував думку завести свій щоденник в інтернеті. Тепер для цього прийнято вживати новомодне словечко "блог". Ну то хай буде блог. Не завжди схвально ставлюсь до іншомовних запозичень, якщо є свої замінники, але все рівно цей процес не спинити, мова — живий організм і постійно змінюється, аби відповідати вимогам часу. Може воно і на краще, але не будемо відхилятися від теми...

— А, до речі, яка тема? — спитає допитливий читач.

— А й справді, яка? — задумаюсь я, — Для кого цей блог? Про що в ньому писати?

Мабуть, в першу чергу для себе, і, можливо, ще для декількох близьких мені людей. Я не настільки наївний, аби очікувати шалений наплив відвідувачів, яким буде безмежно цікаво читати мої роздуми з того чи іншого приводу. Та й записувати свої думки -- вкрай невдячна справа. Вони так гарно і гладко течуть, поки думаються. Але миттю кудись розбігаються, коли справа доходить до занотовування. Не раз в уяві будуються цілі промови чи діалоги з уявним співрозмовником-опонентом, наводяться переконливі аргументи і тут же зустрічні контраргументи (сперечатись з собою, знаєте, нелегка справа!)... Ні-ні, не подумайте, роздвоєнням особистості я не страждаю... І навіть не насолоджуюсь, як це відбувалося у відомому анекдоті... Принаймні, мені хочеться так думати :) Просто капосні думки такі неконтрольовані, підступно лізуть у будь-яку вільну шпаринку-хвилинку, особливо перед сном чи під впливом пережитих сильних вражень.

Так от, повторюсь, ці підступні думки миттю тікають, і тільки зрідка вдається вхопити якусь за хвоста і пришпилити до паперу :) Тому в блозі я значно частіше ділитимусь не думками, а власним досвідом, враженнями, а також тим, що мене зацікавило чи сподобалось, і, можливо, зацікавить чи сподобається Вам, дорогі потенційні читачі :) Досвід у мене багатий, але здебільшого вузькоспрямований, пов'язаний з вирішенням найрізноманітніших проблем з комп'ютерною та іншою технікою. Ну, як кажуть, чим хата багата, буде у мене технічно-особистий блог... :)